На межі XVII–XVIII ст. мода творилася не в студіях дизайнерів та на шпальтах блискучих журналів, а при дворах можновладців. І йшлося не власне про одяг та аксесуари, а про спосіб життя, який вимагав певних атрибутів, поміж яких одяг чи меблі були не найпершими. Головним було те, в який спосіб спілкувалися, як розважалися, на що витрачали гроші. Взірцем у всіх цих речах слугував монарх, його смак відтворювався у забаганках придворних, тиражувався дрібнішою шляхтою та міщанами. Наприклад, Людовік XІV французький над усе любив театр, танці й власну владу. Аби зробити придворну кар’єру, треба було гарно вдягатися, дотримуватись етикету й розумітися на театрі, який король завзято підтримував.

 Сучасник і ровесник Короля Сонця Іван Мазепа був, ... Читать дальше »